Відмінності між версіями «Дьоготь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 17 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Дьоготь|Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 451.]]'''Дьоготь, -гтю, '''''м. ''= '''Діготь. '''''Тхне смолою та дьогтем. ''Левиц.  
+
'''Дьоготь, -гтю, '''''м. ''= '''Діготь. '''''Тхне смолою та дьогтем. ''Левиц.  
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Дь]]
 
[[Категорія:Дь]]
  
 +
== Словник української мови ==
 
ДЬОГОТЬ, гтю, чол. Темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам'яного вугілля. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір'ям (Панас Мирний, IV, 1955, 235); З пнів та коріння.. гнав [Шембек] дьоготь, випалював поташ і скипидар (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 179);  * У порівняннях. Засіли [Плачинда з Давидом] по самий драбиняк у чорному, як дьоготь, болоті (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 105).
 
ДЬОГОТЬ, гтю, чол. Темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам'яного вугілля. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір'ям (Панас Мирний, IV, 1955, 235); З пнів та коріння.. гнав [Шембек] дьоготь, випалював поташ і скипидар (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 179);  * У порівняннях. Засіли [Плачинда з Давидом] по самий драбиняк у чорному, як дьоготь, болоті (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 105).
  
[[Дьоготь|Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 451.]]
+
«Словник української мови» [http://sum.in.ua/p/2/451/2];
  
 +
== Словотворення ==
 +
Дьо́готь– іменник чоловічого роду.
  
 +
[http://Worldwidedictionary [ http://uk.worldwidedictionary.org /дьоготь<nowiki>]</nowiki>];
  
Дьо́готь– іменник чоловічого роду
+
== Російською мовою == 
+
Дёготь - cуществительное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 2*a по классификации А. Зализняка).
 +
Корень: -дегот-.
 +
URL: http://ru.wiktionary.org/wik/дёготь
  
[[Дьоготь|http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%8C]]
+
== Це цікаво знати! ==
 +
Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».
 +
== Рекомендовані джерела ==
 +
== Див. також ==
 +
== Ілюстрації ==
 +
[[Файл:Дьоготь.jpg||безрамки]] [[Файл:дьоготь_2.jpg||безрамки]]
  
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|i0Pgsltf8Eo}}
  
Російською мовою: Дёготь
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 
+
[[Категорія:Слова 2017 року]]
[http://дёготь http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B4%D1%91%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%8C]
+
[[Категорія:СловОпис]]
 
+
 
+
Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».
+

Поточна версія на 17:48, 29 листопада 2017

Дьоготь, -гтю, м. = Діготь. Тхне смолою та дьогтем. Левиц.

Словник української мови

ДЬОГОТЬ, гтю, чол. Темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам'яного вугілля. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір'ям (Панас Мирний, IV, 1955, 235); З пнів та коріння.. гнав [Шембек] дьоготь, випалював поташ і скипидар (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 179); * У порівняннях. Засіли [Плачинда з Давидом] по самий драбиняк у чорному, як дьоготь, болоті (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 105).

«Словник української мови» [1];

Словотворення

Дьо́готь– іменник чоловічого роду.

[ http://uk.worldwidedictionary.org /дьоготь];

Російською мовою

Дёготь - cуществительное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 2*a по классификации А. Зализняка). Корень: -дегот-. URL: http://ru.wiktionary.org/wik/дёготь

Це цікаво знати!

Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».

Рекомендовані джерела

Див. також

Ілюстрації

Дьоготь.jpg Дьоготь 2.jpg

Медіа