Відмінності між версіями «Баклажан»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 16: Рядок 16:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:baklajan171118|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 23:26, 17 листопада 2018

Баклажан, -на, м. Раст. Solatium lycopersicum, баклажанъ, помидоръ. ЗЮЗО. І. 127.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАКЛАЖА́Н, а, чол. 1. Однорічна овочева рослина з плодами довгастої форми синього або фіолетового кольору. Баклажани та перці більш вибагливі до тепла, ніж помідори (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 87); [Ликерія Степанівна:] Он там, на грядках, Харитониха обполює баклажани (Марко Кропивницький, II, 1958, 273).

2. Плід цієї рослини. Я ж полола й поливала твій город. Отже, будуть у тебе й сині баклажани, і огірки, і квасоля, і дині... (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 262).

3. рідко. Те саме, що помідор. На рундуках скрізь здорові купи червоних баклажанів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 264); На грядках часом іще позалишались баклажани, великі, червоні, аж горять (Іван Микитенко, II, 1957, 128).

Ілюстрації

x140px Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання