Відмінності між версіями «Замужжя»

Версія за 18:43, 11 березня 2023

Замужжя, -жя, с. = Заміжжя. Замужжя — заму́жжя іменник середнього роду, істота розм.

Замужжя — ШЛЮБ (спільне родинне життя чоловіка з жінкою), ПОДРУ́ЖЖЯ, СОЮ́З, ЗАМІ́ЖЖЯ, ЗАМУ́ЖЖЯ розм. (життя одруженої жінки).

Також ЗАМУ́ЖЖЯ - ЗА́МУЖЖЮ присл., заст. Одруження, шлюб (стосовно до дівчини, жінки); життя одруженої жінки.

Приклад:

У її [неї] є небога замужжю. Чоловік і троє дітей. (Ганна Барвінок)

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЗАМУ́ЖЖЯ, я, сер., розм. Те саме, що заміжжя. ЗАМУ́ЖЖ(Я) -

- () Вавилонський султан посилає дочку свою в замужжя королю алгарбському. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

— Я родичів шаную, — сказала Галя, — але в таких річах, як замужжя, маю свою волю (Іван Франко, VIII, 1952, 48);

ЗАМУ́ЖЖ(І) -

-Цілий рік до мене залицявся [жених], Над життя любити присягався, Щастя у замужжі обіцяв (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 102);

– А що? Яково тобі у замужжі? Покращало? (Марко Вовчок).

Приклади з літератури:

()Довгим рядом переходили тепер поперед її очима літа її замужжя, сірі, мутні, одностайні.()

("Гутак" Іван Франко);

– А що? Яково тобі у замужжі? Покращало?

(Марко Вовчок).

- () Вавилонський султан посилає дочку свою в замужжя королю алгарбському.

(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

- Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 223.

- Орфографічний словник української мови.

- Словник синонімів української мови.