Відмінності між версіями «Світлана Валеріївна Мусалімова»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: Виробнича (фахова) практика студентів)
 
Рядок 1: Рядок 1:
Виробнича (фахова) практика студентів
+
Виробнича (фахова) практика студентки '''Мусалімової Світлани Валеріївни''' VІ курсу другого (магістерського) освітнього рівня заочної форми навчання спеціальності 073 ''"Менеджмент"'' освітньої програми ''"Управління електронним навчанням у міжкультурному просторі"'' Факультету інформаційних технологій та управління.
 +
==Управління системою впровадження  STEAM-освіти в закладі загальної середньої освіти з використанням електронних освітніх ресурсів==
 +
 
 +
Освіта – дзеркало майбутнього країни. Залежно від того, у чому держава вбачає свої переваги, зони росту, вона коригує національну освітню програму, аж до самих підвалин системи освіти. У добу індустріалізації важливі були грамотність і володіння робітничими навичками. У постіндустріальну епоху на перший план вийшли технологічні аспекти розвитку молоді. Результатом стала цифрова революція – з інтернетом, повсюдним використанням комп’ютерів, інформаційних технологій. Але згодом виявилося, що якість продукту, ефективність, технологічність уже не такі важливі, як зручність його використання.
 +
 
 +
Сьогодні під час створення будь-якого товару пріоритетними є нематеріальні аспекти на стику ергономіки та філософії. Це передусім така потреба людини, як задоволення від користування. На цьому, зокрема, ґрунтувався успіх компанії Apple, яка поставила на перше місце задоволеність користувача – і виграла козиря.
 +
 
 +
Відповідно, в освіті такі моменти, як вивчення технічних наук, математики, інженерії, самі по собі перестали бути важливими. Їхня значимість зростає в міру розуміння ролі кожної дисципліни у процесі створення готового продукту, за яким стоїть людина, що його використовує. Так, у спробі знайти ідеальний інструмент для передання розуміння комплексного аспекту «людини у світі», в США народилася концепція STEM (від англійської абревіатури Science, Technology, Engineering, Mathematics – «наука, технологія, інженерія, математика»). За цією концепцією, під час підготовки спеціалісти мусять навчитися чітко розуміти, яке місце у світі матиме кожен конкретний продукт, кожна майбутня розробка.
 +
 
 +
Такий комплексний підхід до традиційних предметів дає змогу учням оцінити, наскільки актуальні їхні викладки, зрозуміти, яке місце у світі займають вирішувані ними питання. І STEM годиться не тільки для навчання технічних фахівців. Ба більше, ця система може бути застосована не тільки у вишах – уже сьогодні її успішно використовують навіть у школах і дошкільних закладах.
 +
 
 +
[https://drive.google.com/file/____________________________ Презентація до теми]
 +
 
 +
==Відео==
 +
{{#ev:youtube|______________________}}
 +
 
 +
==Зворотній зв'язок==
 +
[https://docs.google.com/forms/___________________________ Анкета]

Версія за 12:28, 4 лютого 2020

Виробнича (фахова) практика студентки Мусалімової Світлани Валеріївни VІ курсу другого (магістерського) освітнього рівня заочної форми навчання спеціальності 073 "Менеджмент" освітньої програми "Управління електронним навчанням у міжкультурному просторі" Факультету інформаційних технологій та управління.

Управління системою впровадження STEAM-освіти в закладі загальної середньої освіти з використанням електронних освітніх ресурсів

Освіта – дзеркало майбутнього країни. Залежно від того, у чому держава вбачає свої переваги, зони росту, вона коригує національну освітню програму, аж до самих підвалин системи освіти. У добу індустріалізації важливі були грамотність і володіння робітничими навичками. У постіндустріальну епоху на перший план вийшли технологічні аспекти розвитку молоді. Результатом стала цифрова революція – з інтернетом, повсюдним використанням комп’ютерів, інформаційних технологій. Але згодом виявилося, що якість продукту, ефективність, технологічність уже не такі важливі, як зручність його використання.

Сьогодні під час створення будь-якого товару пріоритетними є нематеріальні аспекти на стику ергономіки та філософії. Це передусім така потреба людини, як задоволення від користування. На цьому, зокрема, ґрунтувався успіх компанії Apple, яка поставила на перше місце задоволеність користувача – і виграла козиря.

Відповідно, в освіті такі моменти, як вивчення технічних наук, математики, інженерії, самі по собі перестали бути важливими. Їхня значимість зростає в міру розуміння ролі кожної дисципліни у процесі створення готового продукту, за яким стоїть людина, що його використовує. Так, у спробі знайти ідеальний інструмент для передання розуміння комплексного аспекту «людини у світі», в США народилася концепція STEM (від англійської абревіатури Science, Technology, Engineering, Mathematics – «наука, технологія, інженерія, математика»). За цією концепцією, під час підготовки спеціалісти мусять навчитися чітко розуміти, яке місце у світі матиме кожен конкретний продукт, кожна майбутня розробка.

Такий комплексний підхід до традиційних предметів дає змогу учням оцінити, наскільки актуальні їхні викладки, зрозуміти, яке місце у світі займають вирішувані ними питання. І STEM годиться не тільки для навчання технічних фахівців. Ба більше, ця система може бути застосована не тільки у вишах – уже сьогодні її успішно використовують навіть у школах і дошкільних закладах.

Презентація до теми

Відео

Зворотній зв'язок

Анкета