Відмінності між версіями «Ратай»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 34: Рядок 34:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
+
http://f250offroad.tumblr.com/post/64083896205/realmenstink-bgfuckyeah-country
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
+
https://www.google.com.ua/?gws_rd=cr&ei=pqzeUuGyEueK4ATK_4CoAQ#q=%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D0%B9
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 
+
http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1006590
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Версія за 20:37, 21 січня 2014

Ратай, -тая, м. Пахарь. АД. І. 53. РАТАЙ, ратая, чол., нар.-поет., заст. Плугатар, орач. Звільнялося місто за містом, село за селом, виходив на поля ратай, ставав до праці на заводі робітник (Семен Скляренко, Орл. крила, 1948, 72); Восени, мабуть, весело проходив по цих роздолах ратай із ралом, потім сіяч із козубом, а після Петра і Павла дзвеніли дружно серпи та коси й бриніла пісня до ясного неба... (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 155); Зламати крила яструба — навік! Розсікти навпіл голову криваву! Устав з мечем ратай і робітник За нашу долю і за нашу славу! (Максим Рильський, II, 1960, 183); Мов теплу зливу у маю, Степи зустріли ждану волю... Було нелегко ратаю Іти по спаленому полю (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 250).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ратай - В народной словесности: крестьянин-пахарь "Толковый словарь живого великорусского языка" В. Даль

РАТАЙ - смотрите также рать. РАТАЙ - Скрщн. оратай, смотрите также орать. Толковый словарь русского языка Под ред. Д. Н. Ушакова

РАТАЙ - ратая, малый; мужской род (нар.- поэтично, в языке поэтов ). Крестьянин-пахарь. Орет в поле ратай, понукивает, сошка у ратая поскрипывает. Былина. Орфографический словарь под ред. проф. Лопатина

ратай - ра́тай -- ра́тай, -я Новый толково-словообразовательный словарь русского языка, Т. Ефремовой

ратай - 1. малый; мужской род устаревший, устаревшая форма То же, что: воин. 2. малый; мужской род устаревший, устаревшая форма То же, что: землепашец.

Ілюстрації

Imgpreview.jpg Tumblr mfbg0wD89a1rkwp2lo1 1280.jpg Завантаження.jpg

Медіа

Див. також

http://f250offroad.tumblr.com/post/64083896205/realmenstink-bgfuckyeah-country

Джерела та література

https://www.google.com.ua/?gws_rd=cr&ei=pqzeUuGyEueK4ATK_4CoAQ#q=%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D0%B9

Зовнішні посилання

http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1006590