Відмінності між версіями «Паляничка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Паляничка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''паляниця. ''' Категорія:Па)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Паляничка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''паляниця. '''
 
'''Паляничка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''паляниця. '''
 +
==Сучасні словники ==
 +
 +
===[http://sum.in.ua/s/paljanycja Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
 +
'''ПАЛЯНИ́ЦЯ, і, жін.''' Хлібина перев. з пшеничного борошна, певним чином замішаного. Паляниця хлібові сестриця (Номис, 1864, № 12335); — А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто одняв? Чи попросту — забула взяти?.. Чи, може, ще й не напекла? (Тарас Шевченко, І, 1963, 318); Я хутко збігав додому й нишком, щоб ні батько, ні мати не бачили, відрізав мало не половину пшеничної паляниці (Олесь Донченко, VI, 1957, 240); На столі, на вишитім бузком рушнику, лежала житня паляниця (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 176);  * У порівняннях. На ліжку коло печі, на подушках, застелених білим простирадлом, лежали здорові проскури, як паляниці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 335).
 +
Паляниця хліба — хлібина. Павло з'їв паляницю хліба і такий горделей [горщик] борщу, що собака не перескочить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 367).
 +
 +
=== "Словопедія" Українсько-російський словник ===
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua/29/53407/17605.html  Універсальний словник-енциклопедія ]===
 +
 +
ПАЛЯНИЦЯ
 +
негрубий шар квашеного тіста, який печуть на черені витопленої печі або на гарячій сковороді.
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua/41/53407/269915.html Словник синонімів ]===
 +
 +
ПАЛЯНИЦЯ
 +
хлібина, буханець, (кручена) калач, (змащена салом) книш; паляничка.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
 +
[[Файл:Паляниця.jpg]]
 +
[[Файл:Паляниця1.jpg]]
 +
[[Файл:Паляниця2.jpg]]
 +
[[Файл:Паляниця3.jpg]]
 +
[[Файл:Паляниця4.jpg]]
 
[[Категорія:Па]]
 
[[Категорія:Па]]

Версія за 15:32, 24 листопада 2015

Паляничка, -ки, ж. Ум. отъ паляниця.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПАЛЯНИ́ЦЯ, і, жін. Хлібина перев. з пшеничного борошна, певним чином замішаного. Паляниця хлібові сестриця (Номис, 1864, № 12335); — А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто одняв? Чи попросту — забула взяти?.. Чи, може, ще й не напекла? (Тарас Шевченко, І, 1963, 318); Я хутко збігав додому й нишком, щоб ні батько, ні мати не бачили, відрізав мало не половину пшеничної паляниці (Олесь Донченко, VI, 1957, 240); На столі, на вишитім бузком рушнику, лежала житня паляниця (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 176); * У порівняннях. На ліжку коло печі, на подушках, застелених білим простирадлом, лежали здорові проскури, як паляниці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 335).

Паляниця хліба — хлібина. Павло з'їв паляницю хліба і такий горделей [горщик] борщу, що собака не перескочить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 367).

"Словопедія" Українсько-російський словник

Універсальний словник-енциклопедія

ПАЛЯНИЦЯ негрубий шар квашеного тіста, який печуть на черені витопленої печі або на гарячій сковороді.

Словник синонімів

ПАЛЯНИЦЯ хлібина, буханець, (кручена) калач, (змащена салом) книш; паляничка.

Ілюстрації

Паляниця.jpg Паляниця1.jpg Паляниця2.jpg Паляниця3.jpg Паляниця4.jpg