Відмінності між версіями «Заспівати»

Поточна версія на 15:09, 1 грудня 2015

Заспівати. См. Заспівувати.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ЗАСПІВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСПІВАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка.

1. Починати співати (про людей).

 Приємний голос заспівує «Ой Дніпро, Дніпро...» (Яків Баш, П'єси, 1958, 89); 

 Отакий-то Перебендя, Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне (Тарас Шевченко, I, 1963, 54);

 Що це? Дід раптом заспівав, відійшовши од мене, злившися з темрявою (Юрій Яновський, I, 1954, 73); 

// тільки док.

 Заговорити співучим голосом. Хаєцький.., збираючи канат на руку, заговорив-заспівав по-подільському: 
 — Ой канате, канате, рідний наш брате! Ніде ми тебе не кинемо, скрізь понесемо з собою! (Олесь Гончар, III, 1959, 102); 

// тільки док., перен.

 Пройнятися почуттям радісного хвилювання, захоплення. Завтра знов сонце загляне в віконце, 
 І збуджене серце моє заспіва (Леся Українка, I, 1951, 157). 

♦ Що (якої, не тієї і т. ін.) заспівати — що сказати, як повестися за певних обставин.

 Що ж тепер заспівають Яків, Настя, коли до їх дійде про се чутка? (Панас Мирний, IV, 1955, 64); 

 — От побачу, якої ти заспіваєш, коли опинишся у нас в штаті (Натан Рибак, Час, 1960, 428); 

 — Діждешся, Саво, і ти своєї слави... Прийдуть наші, і тоді ти не тієї заспіваєш! (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 266).

2. Починати кукурікати, щебетати і т. ін. (про птахів).

 Починають заспівувать півні, і нічна тиша зразу озивається гомоном (Степан Васильченко, III, 1960, 148); 

 Загегали дикі гуси, простуючи кудись високо під необмеженим небом, заспівав над нивою жайворонок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 112); 

 Знов сади зацвітуть, заспівають в садах солов'ї (Володимир Сосюра, II, 1958, 218).

3. перен. Починати мелодійно звучати (про музичні інструменти).

 За рогом голосно заспівав баян, почувся дзвінкий дівочий сміх (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 46); 

 Заспівала скрипка. Тихо, несміло відгукнувся баян (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 147); 

// Починати видавати однотонні, протяжні звуки (про різні предмети).

 Скрипнули двері, відчиняючись навстіж, заспівали на все подвір'я (Олесь Гончар, III, 1959, 319); 

 В руках у нього заспівав, засвистів фуганок, закрутилися над головою золоті стружки (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 176).

4. тільки док. Виконати, проспівати пісню.

 [Одарка:] А яку я пісеньку склала про свою журбу!.. Нехай колись тобі заспіваю (Марко Кропивницький, I, 1958, 61);

  — Як умру, то поховайте мене коло Пушкіна.. Заспівайте над могилою «Заповіт» Шевченка (Олександр Довженко, I, 1958, 209).

5. тільки недок. Виконувати заспів (у 2 знач.).

 Рибалки взяли весла. Зоря заспівує. Мороз і Крим підтягують (Олександр Корнійчук, II, 1955, 216);

 Заспівував Брат, і єднались в приспіві.. Гнучкі і дзвінкі молоді голоси (Леонід Первомайський, II, 1958, 396).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 324.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Фразеологічний словник

ЗАСПІВАТИ

і́ншої (не тіє́ї) заспіва́ти. Думати, поводитися, говорити за певних обставин не так, як раніше.

 — Одружитесь, Іване Олександровичу, розживетесь на діток — іншої заспіваєте, бо в роти треба щось кидати. А поки що зривайте 
 квіти кохання!(М.Стельмах);

  — Хіба б мені руки повсихали, щоб я не витягла тебе (Настю) за коси прилюдно з моєї хати! Тоді ти не тієї заспіваєш, голубко! — думала
   Олександра   (М. Коцюбинський). 

як у Спа́сівку солове́йко заспіва́є, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; ніколи.

 (Марися:) За вас я тоді вийду заміж, як у Спасівку соловейко заспіває (І. Карпенко-Карий).

Джерела та література

Зовнішні посилання