Відмінності між версіями «Кликання»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Кликання, -ня, '''''с. ''Зовъ, призывъ. | '''Кликання, -ня, '''''с. ''Зовъ, призывъ. | ||
[[Категорія:Кл]] | [[Категорія:Кл]] | ||
| + | |||
| + | Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ. | ||
| + | Тобто це дія, яка передусім передбачає запрошення людей або звичайний поклик до себе. | ||
| + | Приклад: На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий. Українське весілля передбачало також кликання гостей. | ||
| + | Також, кли́кання — старовинний обря¬довий акт, яким починається той чи інший обрядовий цикл; у вес¬няному циклі обрядів, зверта¬ючись до пташок (жайворонка, ластівки, ремеза, гоголя), закликали весну й літо; на Святвечір і Різдво кликали в хату Мороза «ку¬тю їсти», задобрюючи тим самим лихі сили; у весільному обряді на¬речена з дружкою кличе від свого імені та від імені батьків рідню, друзів і сусідів на весілля; у поми¬нальних святах кличуть покійних родичів: «Святії родителі, ходіть до нас хліба-солі їсти». | ||
| + | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | КЛИ́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням кликати 1—3. На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий (Іван Франко, VI, 1951, 316). | ||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 15: | Рядок 26: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 181. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://sum.in.ua/ | ||
| + | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 22:52, 26 листопада 2017
Зміст
Словник Грінченка
Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ.
Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ. Тобто це дія, яка передусім передбачає запрошення людей або звичайний поклик до себе. Приклад: На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий. Українське весілля передбачало також кликання гостей. Також, кли́кання — старовинний обря¬довий акт, яким починається той чи інший обрядовий цикл; у вес¬няному циклі обрядів, зверта¬ючись до пташок (жайворонка, ластівки, ремеза, гоголя), закликали весну й літо; на Святвечір і Різдво кликали в хату Мороза «ку¬тю їсти», задобрюючи тим самим лихі сили; у весільному обряді на¬речена з дружкою кличе від свого імені та від імені батьків рідню, друзів і сусідів на весілля; у поми¬нальних святах кличуть покійних родичів: «Святії родителі, ходіть до нас хліба-солі їсти».
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КЛИ́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням кликати 1—3. На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий (Іван Франко, VI, 1951, 316).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 181.
