Відмінності між версіями «Неминучий»
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:PicsArt_11-30-02.56.41.png|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 16:03, 30 листопада 2019
Неминучий, -а, -е. Неминуемый, неизбѣжный. Біду побачив неминучу. Котл. Ен. IV. 12.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках НЕМИНУЧИЙ
1. Якого не можна уникнути, обійти, обминути і т. ін., який обов'язково має наступити, відбутися і т. ін. Все ж ти хоч бігай — не бігай неволі, А не втечеш неминучої долі! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 340); Як вчепилась [Таля] в аудиторії своїм рученям за нього, так уже й не відпускає, тримається інстинктивно, мовби передчуваючи недалеке й неминуче розставання (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 9); Монополістична буржуазія не може відстрілятися навіть ядерною зброєю від неминучого ходу історичного розвитку (Програма КПРС, 1961, 30); // у знач. ім. неминуче, чого, сер. Те, що обов'язково має наступити, відбутися і т. ін. [Кассандра:] Бачте, воно завчасу краще привикати до неминучого (Леся Українка, II, 1951, 279); Неминуче й невблаганне ходило вже близько біля княжича Святослава й Малуші, тільки вони цього не знали й не відчували (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 189); // Який не викликає ніякого сумніву; явний, очевидний. Які б не були труднощі революції і можливі тимчасові неуспіхи її, або хвилі контрреволюції, остаточна перемога пролетаріату неминуча (Ленін, 24, 1950, 414); // Який обов'язково витікає з певних обставин, умов, зумовлений ними. Звістку [про прибуття козаків] приймали, як сподіване щось, як щось неминуче (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 95); В другій половині ночі шторм досяг такої сили, що катастрофа здавалась декому неминучою (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 201).
2. Який не проходить, не минає, не зникав; постійний. Кожне з нас, що не любощі їм у голові, що не пусте що зводить їх докупи, а неминуча потреба (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 43)
3. Без якого не обійтися; обов'язковий, неодмінний. — Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (Степан Руданський, Тв., 1956, 67); Визнаючи за великими витворами мистецтва безсмертність, неминучу художню красу, Франко трактував це не абстрактно, а в конкретних виявах (Радянське літературознавство, 5, 1966, 73);
// Потрібний кому-небудь; необхідний. Обоє вже розуміли, що відтепер вони будуть завжди разом, що вони необхідні і неминучі одне для одного в житті (Олесь Гончар, IV, 1960, 37).
Ілюстрації
|
|
|
|
