Відмінності між версіями «Бджола»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: с...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469. | '''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469. | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії | ||
| + | *[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна], | ||
| + | *[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія | ||
| + | *[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)]. | ||
| + | *:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями. | ||
| + | *:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки. | ||
| + | *:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам. | ||
[[Категорія:Бд]] | [[Категорія:Бд]] | ||
Версія за 11:04, 28 травня 2012
Бджола, -ли, ж. 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі. О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. Бджілка, бджілонька, бджілочка. Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть. Чуб. V. 469.
Див. також
- Бджола (рід), матеріал з Вікіпедії
- Бджола медоносна,
- Бджола, матеріали з сайту Екологія
- БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів).
- Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.
- У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.
- Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.
