Відмінності між версіями «Смакота»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Смакота - іменник, жіночий рід, неістота | Смакота - іменник, жіночий рід, неістота | ||
Відмінок | Відмінок | ||
| + | |||
Називний | Називний | ||
| + | |||
Родовий | Родовий | ||
| + | |||
Давальний | Давальний | ||
| + | |||
Знахідний | Знахідний | ||
| + | |||
Орудний | Орудний | ||
Місцевий | Місцевий | ||
Версія за 21:35, 18 квітня 2024
Смакота, -ти, ж. Пріятный вкусъ. Пий горілочку, випивай смакоту. Чуб. V. 1100.
Зміст
Тлумачення слова
СМАКОТА́, и, жін., розм. 1. Те саме, що смак 1. — Тітка Катерина насмажила на салі якихось чудових, нечуваної смакоти, коржиків (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 112).
2. Що-небудь дуже смачне. — Яка смакота і красота на столі! — захоплювалася Любочка (Вадим Собко, Справа.., 1959, 17); — Уявіть собі півдюжини засмажених голуб'ячих тушок. Розкіш! Смакота! (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 104).
Орфографія (словоформи)
Смакота - іменник, жіночий рід, неістота Відмінок
Називний
Родовий
Давальний
Знахідний
Орудний Місцевий Кличний
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 394. https://sum.in.ua/s/Smakota
