Відмінності між версіями «Смакота»
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
==Орфографія (словоформи)== | ==Орфографія (словоформи)== | ||
Смакота - іменник, жіночий рід, неістота | Смакота - іменник, жіночий рід, неістота | ||
| − | |||
| − | + | Відмінок Однина | |
| − | + | Називний смакота | |
| − | + | Родовий смакоти | |
| − | + | Давальний смакоті | |
| − | Орудний | + | Знахідний смакоту |
| − | Місцевий | + | |
| − | Кличний | + | Орудний смакотою |
| + | |||
| + | Місцевий на/у смакоті | ||
| + | |||
| + | Кличний смакото | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 21:37, 18 квітня 2024
Смакота, -ти, ж. Пріятный вкусъ. Пий горілочку, випивай смакоту. Чуб. V. 1100.
Зміст
Тлумачення слова
СМАКОТА́, и, жін., розм. 1. Те саме, що смак 1. — Тітка Катерина насмажила на салі якихось чудових, нечуваної смакоти, коржиків (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 112).
2. Що-небудь дуже смачне. — Яка смакота і красота на столі! — захоплювалася Любочка (Вадим Собко, Справа.., 1959, 17); — Уявіть собі півдюжини засмажених голуб'ячих тушок. Розкіш! Смакота! (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 104).
Орфографія (словоформи)
Смакота - іменник, жіночий рід, неістота
Відмінок Однина
Називний смакота
Родовий смакоти
Давальний смакоті
Знахідний смакоту
Орудний смакотою
Місцевий на/у смакоті
Кличний смакото
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 394. https://sum.in.ua/s/Smakota
