Відмінності між версіями «Збаня»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 35: Рядок 35:
 
* Доти ''збанок'' воду носить, доки йому вухо не урветься.
 
* Доти ''збанок'' воду носить, доки йому вухо не урветься.
 
* Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей ''джбан''.
 
* Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей ''джбан''.
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української
 +
філології, культури і мистецтва]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет української
 +
філології, культури і мистецтва]]
 +
 +
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Версія за 15:29, 20 квітня 2024

Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. Збанятко. Каменец. у. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9.

Сучасні словники

Словник української мови в 11-томах

ЗБАНЯ́, я́ти, с., діал. Невеликий дзбан. * У порівн. Молодиця, молодая. Тлуста, уродлива; Груди білі — як збанята; Сама чорнобрива (Рудан., Тв., 1956, 125).

Онлайн-бібліотека "ГОРОХ"

  • Взяла [Ганнуся] .. збаня .., набрала води з коновки та й запитала: – Чи підливати, дідуню? (М. Устиянович)
  • У хатині бриніли мухи. Сідали на хліб та й їли, залізали в збаня та й воду пили. (В. Стефаник)
  • Молодиця, молодая. Тлуста, уродлива; Груди білі – як збанята; Сама чорнобрива. (С. Руданський)

Тлумачний словник української мови

Збан - іменник, чоловічий рід, неістота.


Дзбан

Словник української мови в 11-томах

  1. Дзбан, джбан, розм. жбан (біл. гладыш, збан, горлач, русин. кантув) — глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу. Має округлу у нижній частині форму і циліндричний верх, може мати ручку-вушко (такі посудини частіше називають глеками). Діалектна назва — «збан» («збанок», «збанка»), у Київській Русі аналогічні посудини відомі як «корчага».
  2. Слово джбан походить від прасл. *čьbanъ, пов'язаного з *kubъ («кубок», «келих»).

Варіант дзбан запозичено з польської мови — від пол. dzban (< czban).

Дзбани на жердинах плоту — одна зі складових образу типової східноукраїнської і південноросійської оселі XIX—XX ст.

Світлини

Dzban200424.jpg


Приказки, мовні звороти

  • До пори жбан воду носить.
  • До часу збан воду носить та людей пити просить.
  • Доти збанок воду носить, доки йому вухо не урветься.
  • Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей джбан.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]]