Жлукто
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:40, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Жлукто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. ХС. IV. 55. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Рудч. Ск. І. 56. Ум. Жлуктечко.
