Їстоньки

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Їстоньки, гл. Ум. отъ ї́сти. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Ном. № 337. Йому ненечка їстоньки носить. Чуб. III. 389.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЇСТОНЬКИ, пестл. Те саме, що їсти 1. І їстоньки — не їм, і питоньки — не п'ю, Та виглядаю все Зозуленьку мою (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 24); В неділю рано почало світати, Ой пішла Лисичка їстоньки шукати (Іван Франко, XIII, 1954, 259); От мати наварила йому снідати. Принесла до берега та й кличе: — Івасику-Телесику, приплинь-бо сюди, дам тобі я їстоньки (Павло Тичина, I, 1957, 151).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

їстоньки пестл. Те саме, що їсти


Див. також

Маламурити

Джерела та література

Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 61.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/