Гоготання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:27, 20 грудня 2017; Amherasymenko.if17 (обговорення • внесок)
Гогота́ння, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. гоготати. ГОГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гоготі́ти і звуки, утворювані цією дією. Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба (Гончар, І, 1954, 36); І всі ми приязним дивились оком На ключ гусей, що плив шляхом високим, 1 причувались в гоготанні їх Добросусідські вигуки та сміх (Рильський, II, 1946, 130).
