Амбитний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Амби́тний и амбі́тний, -а, -е.

Сучасні словники

АМБІ́ТНИЙ, а, е. Самолюбний; гордий; честолюбний. Він був молодий іще, амбітний, бажав життя і його радощів (Фр., VII, І951, 333); І сам Карпо Цар, дарма, що був амбітний і гонористий, — раптом став благати Василя Івановича (Ю. Янов., II, 1958, 267).

Амбі́тний, а, е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

1.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: 2.Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 38.

Зовнішні посилання