Парубок

Парубок, -бка, м. 1) Парень, молодой человѣкъ. КС. 1887. VIII. 767. Уже вони не діти, а вже стали парубок і дівчина гарненькі великі вже поросли. Рудч. Ск. І. 118. 2) Холостой человѣкъ. Я думала, що він удівець та сам собі живе, а він ще й досі парубок. 3) Работникъ наемный. Мо, каже, останешся в мене за парубка? Чуб. ІІ. 7. Ум. Парубонько, парубо́чок. Чуб. V. 10.

|}

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

x140px Медіа https://www.youtube.com/watch?v=59hbXwAULIU Див. також https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BA Джерела та література Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 80. Див. Довідка:Стиль [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{факультет права ьта міжнародних відносин }}}]]