Угнівити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:36, 27 листопада 2018; D.nastas (обговорення • внесок)
Угнівити, -влю, -виш, гл. Прогнѣвить.
Сучасні словники
УГНІВИ́ТИ (ВГНІВИ́ТИ), влю́, ви́ш; мн. угнівля́ть; док., перех., рідко. Те саме, що розгніви́ти. — Та на кого ж се ви гніваєтесь, голубонько? З ким сваритесь? — пита [дядько Володько]. — Та хто ж се вас угнівив? (Вовчок, VI, 1956, 283).
Ілюстрації
Зовнішні посилання
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%83%D0%B3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8
