Шельмувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:22, 5 листопада 2021; I.savielieva (обговорення • внесок)
Шельмува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШЕЛЬМУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех.
1. іст. Здійснювати шельмування.
2. Виражати осуд; паплюжити. Випущене повідомлення від коменданта міста Коновальця шельмувало арсенальців, обзиваючи їх «зрадниками неньки України» (Яків Качура, II, 1958, 256); // Таврувати кого-небудь ганьбою, звинувачуючи у нечесному поводженні. — Перед тим, як шельмувати когось, треба глибше вивчити людину, знати, чим вона живе (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 125).
Ілюстрації
|
|
