Дядечко
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:40, 26 листопада 2021; Nomaksymova.pi21 (обговорення • внесок)
Дядечко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ дядько.
Зміст
Сучасні словники
ДЯ́ДЕЧКО, а, ч. Пестл. до дя́дько 1, 2. В Удільнім відомстві, пригадую, служив Андріїв дядечко (Рильський, Поеми, 1957, 220); — Що ж це сталося, дядечку?— з тривогою вчепилася [Надія] за дядька, шукаючи в його очах відповідь про головне, про батька (Ваш, Надія, 1960, 188); — Попали [Параска з бабою] якогось чоловіка з дороги. Іди, дядечку, увести у закон дитину (Мирний, IV, 1955, 67).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/дядечко
Зовнішні посилання
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
|
