Хунтовий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Хунтови́й, -а, -е. Фунтовой.

Сучасні словники

ХУНТОВИЙ, а, е, розм., заст. Прикм. до хунт.
хунтовий — ХУНТО́ВИЙ, а, е, розм., заст. Прикм. до хунт. Словник української мови у 20 томах 
хунтовий — -а, -е, розм., заст. Прикм. до хунт. Великий тлумачний словник сучасної мови 
хунтовий — ХУНТО́ВИЙ, а, е, розм., заст. Прикм. до хунт. Словник української мови в 11 томах 
хунтовий — хунто́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови


  • Військо́ва ху́нта або просто ху́нта (ісп. Junta militar, junta, від лат. junctus — об'єднаний, пов'язаний) — вид авторитарного політичного режиму, військово-бюрократична диктатура, встановлена внаслідок військового перевороту і яка здійснює диктаторське правління методами терору. Розповсюдження поняття отримало від військових режимів у латиноамериканських країнах. В радянській політологічній науці під «хунтою» малася на увазі влада реакційних військових угруповань в ряді капіталістичних держав, що встановили режим військової диктатури фашистського або близького до фашизму толку.
  • На пострадянському просторі поняття отримало чітко негативну конотацію, тому також використовується в пропагандистських цілях для створення негативного образу уряду тієї чи іншої держави. В переносному сенсі поняття «хунта» також застосовується щодо урядів клептократичних держав з високим рівнем корупції. У розмовній мові термін може застосовуватися навіть відносно групи осіб, які діють за взаємною згодою з непорядними цілями.
  • Ху́нта рідше ю́нта (ісп. Junta — рада, від лат. junctus — об'єднаний, пов'язаний) — урядовий орган виконавчої влади в деяких латиноамериканських державах; також назва громадсько-політичних організацій, комісій, об'єднань в Іспанії та країнах Латинської Америки.
Відмінок Чол.рід Жін.рід Сер.рід Множина
Називний хунтовий хунтова хунтове хунтові
Родовий хунтового хунтової хунтового хунтових
Давальний хунтовому хунтовій хунтовому хунтовим
Знахідний хунтовий, хунтового хунтову хунтове хунтові, хунтових
Орудний хунтовим хунтовою хунтовим хунтовими
Місцевий на хунтовому на хунтовій на хунтовому, хунтовім на хунтових
Походження поняття
Спочатку термін виник в Іспанії та позначав спілку, дорадчі збори особливо виборні. Зокрема до XVI століття застосовувався до зборів кортесів. Найвідомішою хунтою Нового часу стала хунта, скликана в Байонні Наполеоном Бонапартом з представників світської та духовної влади після зречення від престолу Фердинанда VII, яка 1808 року обрала королем Іспанії брата Наполеона Жозефа Бонапарта. Це в свою чергу викликало революцію, якою керували численні провінційні хунти — революційні комітети. Згодом, під час численних громадянських воєн і пронунціаменто, що тривали в Іспанії протягом XIX–XX сторіч, з'являлися ліберальні, радикальні, карлістські хунти. З часом в деяких мовах поняття трансформувалося і стало позначати політичну фракцію, а також саркастично збіговисько, кліку, камарилью. В українську мову в цьому значенні прийшло з російської.

Ілюстрації

Хунта.jpeg Хунтовий.jpeg

Медіа

https://youtu.be/Sbx0KoE-27I

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 172. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9

Зовнішні посилання

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%85%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B0_(%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0)