Жабоніти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жабоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Разговаривать, перешептываться тихо и невнятно, подобно неопредѣленному шуму, производимому иногда лягушками (безъ громкаго кваканья). Говорится преимущественно о женщинахъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. Він замахав руками, не зводячи вирячених очей з Коржа, який щось жебонів на своє виправдання і озирався на всі боки (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 53);


2. Говорити швидко, весело, з охотою, але неголосно. Закохані пари тихо жебоніли по перелазах чи під акацією (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 37).


3. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.). Над нами крутився й жебонів рухливий стовп невразливої, мирно настроєної мошкари (Яків Качура, Вибр., 1953, 306);

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/zhebonity

Зовнішні посилання