Обкурювати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Обкурювати, -рюю, -єш, сов. в. обкури́ти, -рю́, -риш, гл. Окуривать, окурить. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? Мир. Пов. І. 163. {{subst:Шаблон:Словник Грінченкаі сучасність|підрозділ=Факультет суспільногуманітарних наук}}