Уповати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:16, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Уповати, -ваю, -єш, гл. 1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані. Уман. у. 2) Не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. Мет. 83. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає медвино кругляє. Мет.
