Ширити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:44, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ширити, -рю, -риш, гл. 1) Расширять. То ширить їм, то зужує гряниці. K. Іов. 27. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити. Гол. II. 17. 2) Распространять. Левиц. Почав.... ширити кругом чутку. Єв. Мр. І. 45. Ширьте ви свою думку святу поміж земляками. К. (О. 1862. III. 23).
