Відмінності між версіями «Віртуальний музей/Херсон»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
=Херсон= | =Херсон= | ||
[[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]] | [[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]] | ||
| − | '''Херсонський період (1885– 1887рр.) Б.Грінченка – півтора роки.''' Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909). У листі до Т.Зіньківського написав: ''“Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (І, 32303).'' | + | '''Херсонський період (1885– 1887рр.) Б.Грінченка – півтора роки.''' Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909). У листі до [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т.Зіньківського] написав: ''“Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (І, 32303).'' |
Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник стомлювався від нудної канцелярщини. | Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник стомлювався від нудної канцелярщини. | ||
| − | ''“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”,'' – писав він у «Щоденнику». Це невеликий блокнот, на обкладинці якого написано “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини | + | ''“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”,'' – писав він у «Щоденнику». Це невеликий блокнот, на обкладинці якого написано “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини. Для сучасних дослідників ці записи — одне з джерел, що допомагає вивчити сторінки життя письменника цього періоду. |
| − | На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник назвав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886 ), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „ Из уст народа”. Рецензування альманаху „Степ Херсонський” | + | На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник назвав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886 ), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „ Из уст народа”. Рецензування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85 альманаху] [http://web.znu.edu.ua/pu/articles/244.pdf „Степ Херсонський”] навіяло йому сюжет драматичного твору [http://www.library.lg.ua/grin/text/stepiviy.txt „Степовий гість”]. В Херсонщині починається його листування з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Франком] і співпраця з журналом [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F_%28%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%29 “Зоря”]. |
Влітку 1887 року Грінченко назавжди залишив Херсонщину. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина. | Влітку 1887 року Грінченко назавжди залишив Херсонщину. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина. | ||
| − | Борис знову шукає посади. Михайло Лободовський рекомендує його відомій харківській просвітниці Христині Алчевській | + | Борис знову шукає посади. Михайло Лободовський рекомендує його відомій харківській просвітниці [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Христині Алчевській]. |
| − | Розпочинається новий етап його педагогічної діяльності – катеринославський | + | Розпочинається новий етап його педагогічної діяльності – катеринославський. |
==Фото== | ==Фото== | ||
Версія за 16:56, 5 лютого 2013
|
| Мовчун Антоніна Іванівна. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка |
Херсон
Херсонський період (1885– 1887рр.) Б.Грінченка – півтора роки. Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909). У листі до Т.Зіньківського написав: “Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (І, 32303). Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник стомлювався від нудної канцелярщини.
“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”, – писав він у «Щоденнику». Це невеликий блокнот, на обкладинці якого написано “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини. Для сучасних дослідників ці записи — одне з джерел, що допомагає вивчити сторінки життя письменника цього періоду.
На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник назвав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886 ), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „ Из уст народа”. Рецензування альманаху „Степ Херсонський” навіяло йому сюжет драматичного твору „Степовий гість”. В Херсонщині починається його листування з І. Франком і співпраця з журналом “Зоря”.
Влітку 1887 року Грінченко назавжди залишив Херсонщину. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина.
Борис знову шукає посади. Михайло Лободовський рекомендує його відомій харківській просвітниці Христині Алчевській.
Розпочинається новий етап його педагогічної діяльності – катеринославський.
Фото
 |
 |
 |
