Запʼяток

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Зап'яток, -тку, м. Тыль пятки (вь ногв), задникь, закаблучье (обуви). НВолын. у. Гол. Од. 15. (Когда явились водки) — Тут вибігло собак з десяток, із хати вийшло душ із пʼять: «Тютю! бери! рви за запʼяток!» Усі гуртом на них кричать. Алв. 78. Ум. Запʼяточок. Ще й горошок не зійшов, тілько лободочки, витоптала ж черевички, тілько запʼяточки. Чуб. ІІ. 95.


Сучасні словники

Ілюстрації

Зап'яток зимній.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 87. http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/18002-zapjatok.html

Зовнішні посилання

http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/18002-zapjatok.html