Черезплічник

Черезплічник, -ка, м. Перевязь (у военныхъ). І черезплічники то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті. ЗОЮР. І. 140.

Сучасні словники

ЧЕРЕЗПЛІ́ЧНИК, а, чол. 1. Тасьма, стрічка або ремінь, перекинуті через плече (перев. в дореволюційній військовій формі). І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті (Словник Грінченка). 2. Перев'яз для підтримування хворої руки. За три тижні Андрій повернувся. Худий, жовтий, посивів, рука в черезплічнику (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 305.

Ілюстрації