Відмінності між версіями «Океан»
(Створена сторінка: '''Океан, -ну, '''''м. ''Океанъ. ''Океан колишеться ревучий. ''К. МБ. II. 124. Категорія:Ок) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Океан, -ну, '''''м. ''Океанъ. ''Океан колишеться ревучий. ''К. МБ. II. 124. | '''Океан, -ну, '''''м. ''Океанъ. ''Океан колишеться ревучий. ''К. МБ. II. 124. | ||
[[Категорія:Ок]] | [[Категорія:Ок]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | 1. тільки одн. Водний простір, що вкриває більшу частину земної кулі й поділяє суходіл на материки та острови. Світовий океан займає величезні простори земної поверхні (Наука і життя, 1, 1960, 24); — Ну, куди тобі звідси: глянь, яка благодать!.. — Тиха, безбуряна заводь, — іронічно кидає Мамайчук.. — Для кого заводь, а для кого берег Світового океану (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335); | ||
| + | // одн. і мн. Одна з чотирьох основних складових частин водного простору земної кулі, що розділяє материки. Істома вирішив їхати до Данії хоч і далеким, але порівняно безпечним шляхом — Льодовитим океаном (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 5); — Ішли ми з Веллінгтона на Новій Зеландії — до Ріо, цебто — з Великого до Атлантичного океану (Юрій Яновський, II, 1958, 85); Стоячи на березі Тихого океану і дивлячись на захід, я згадував Україну (Олександр Довженко, I, 1958, 26); * У порівняннях. [Лицар:] Ох, як би я охоче йшов на страту! Юрба шуміла б, наче океан (Леся Українка, II, 1951, 186). | ||
| + | Повітряний (п'ятий, голубий і т. ін.) океан — повітряний простір навколо землі; атмосфера. Гордо і тільки десь-колись помахуючи розпластаними крилами, плавав яструб високо понад полонинами в лазуровім океані (Іван Франко, VI, 1951, 21). | ||
| + | 2. чого, який, перен. Про щось безмежне, неосяжне. [Річард:] Я, пливучи сюди, багато думав, то був великий океан думок... (Леся Українка, III, 1952, 42); Повний місяць, як матове сонце, осявав океан хребтів (Олесь Гончар, III, 1959, 124); Навколо хвилювався пшеничний океан (Олесь Донченко, VI, 1957, 40). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Файл:Океан.jpg|міні]] | ||
| + | [[Файл:Окееан.jpg|міні]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|_51LWdhIssg}} | ||
Версія за 10:50, 19 листопада 2015
Океан, -ну, м. Океанъ. Океан колишеться ревучий. К. МБ. II. 124.
Сучасні словники
1. тільки одн. Водний простір, що вкриває більшу частину земної кулі й поділяє суходіл на материки та острови. Світовий океан займає величезні простори земної поверхні (Наука і життя, 1, 1960, 24); — Ну, куди тобі звідси: глянь, яка благодать!.. — Тиха, безбуряна заводь, — іронічно кидає Мамайчук.. — Для кого заводь, а для кого берег Світового океану (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335); // одн. і мн. Одна з чотирьох основних складових частин водного простору земної кулі, що розділяє материки. Істома вирішив їхати до Данії хоч і далеким, але порівняно безпечним шляхом — Льодовитим океаном (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 5); — Ішли ми з Веллінгтона на Новій Зеландії — до Ріо, цебто — з Великого до Атлантичного океану (Юрій Яновський, II, 1958, 85); Стоячи на березі Тихого океану і дивлячись на захід, я згадував Україну (Олександр Довженко, I, 1958, 26); * У порівняннях. [Лицар:] Ох, як би я охоче йшов на страту! Юрба шуміла б, наче океан (Леся Українка, II, 1951, 186).
Повітряний (п'ятий, голубий і т. ін.) океан — повітряний простір навколо землі; атмосфера. Гордо і тільки десь-колись помахуючи розпластаними крилами, плавав яструб високо понад полонинами в лазуровім океані (Іван Франко, VI, 1951, 21).
2. чого, який, перен. Про щось безмежне, неосяжне. [Річард:] Я, пливучи сюди, багато думав, то був великий океан думок... (Леся Українка, III, 1952, 42); Повний місяць, як матове сонце, осявав океан хребтів (Олесь Гончар, III, 1959, 124); Навколо хвилювався пшеничний океан (Олесь Донченко, VI, 1957, 40).
Ілюстрації
