Відмінності між версіями «Пухір»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Пухір, -ра, '''''м. ''= '''Пухирь. '''Ком. і. 14. Категорія:Пу)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Пухір, -ра, '''''м. ''= '''Пухирь. '''Ком. і. 14.  
+
'''Пухір, -ра, '''''м. ''= '''Пухирь. '''Ком. і. 14.
 +
ПУХИР, я, чол.
 +
1. Наповнений рідиною кулястий виступ на поверхні шкіри або слизових оболонок, що виникає при опіках, потертості та при деяких захворюваннях. Парубок показав долоні. Вони були такі порепані та в пухирях (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 4); Одежа на них пообгоріла, взуття попеклося, на руках знялися пухирі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 401); Клята кропива немилосердно жалила руки, і вони взялися пекучими пухирями (Олесь Донченко, II, 1956, 521); На тілі дитини.. з'являються окремі червоні округлі плями; на них внаслідок відшаровування епідермісу дуже швидко утворюється характерний пухир (Хвороби дитячого віку, 1955, 39);  * Образно. Розмашистим кроком хлопець виходить на околицю Дрогобича. Капелюх на потилиці,.. вузькі, з пухирями на колінах, штани, босий (Петро Колесник, Терен.., 1959, 35);  * У порівняннях. — А ти розкажи. Полегшає. Горе, як пухир: розріж — і минеться, — тепло відгукнувся Омелько (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 87).
 +
2. Те саме, що пузир 1. Казан запарував, на воді бульбилась темно-іржава піна. З одного боку заплигали прозорі гарячі пухирі (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 31); Серед озера — плеса, де скидаються щуки, «як ночви», де пускають пухирі золотаві карасі (Остап Вишня, Весна.., 1949, 137);  * У порівняннях. Дирижабль сплив угору, як великий білий пухир (Микола Трублаїні, Хатина.., 1934, 16).
 +
3. Те саме, що міхур 1. Одно-однісіньке зеренце шроту попало.. в нутро, але не прошибло пухиря; риба дуріла з болю, але не швидко мусила подохнути (Іван Франко, III, 1950, 12); Він мовчки розшморгнув жовту, з свинячого пухиря калитку (Михайло Стельмах, I, 1962, 321); Він саме лікувався від каменів у жовчному пухирі на невеличкому курорті (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 594);  * У порівняннях. Його вражений гонор роздувався, наче пухир глибоководної риби, яку витягли на поверхню (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 110).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 407.  
 
[[Категорія:Пу]]
 
[[Категорія:Пу]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 21:52, 26 листопада 2017

Пухір, -ра, м. = Пухирь. Ком. і. 14. ПУХИР, я, чол. 1. Наповнений рідиною кулястий виступ на поверхні шкіри або слизових оболонок, що виникає при опіках, потертості та при деяких захворюваннях. Парубок показав долоні. Вони були такі порепані та в пухирях (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 4); Одежа на них пообгоріла, взуття попеклося, на руках знялися пухирі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 401); Клята кропива немилосердно жалила руки, і вони взялися пекучими пухирями (Олесь Донченко, II, 1956, 521); На тілі дитини.. з'являються окремі червоні округлі плями; на них внаслідок відшаровування епідермісу дуже швидко утворюється характерний пухир (Хвороби дитячого віку, 1955, 39); * Образно. Розмашистим кроком хлопець виходить на околицю Дрогобича. Капелюх на потилиці,.. вузькі, з пухирями на колінах, штани, босий (Петро Колесник, Терен.., 1959, 35); * У порівняннях. — А ти розкажи. Полегшає. Горе, як пухир: розріж — і минеться, — тепло відгукнувся Омелько (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 87). 2. Те саме, що пузир 1. Казан запарував, на воді бульбилась темно-іржава піна. З одного боку заплигали прозорі гарячі пухирі (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 31); Серед озера — плеса, де скидаються щуки, «як ночви», де пускають пухирі золотаві карасі (Остап Вишня, Весна.., 1949, 137); * У порівняннях. Дирижабль сплив угору, як великий білий пухир (Микола Трублаїні, Хатина.., 1934, 16). 3. Те саме, що міхур 1. Одно-однісіньке зеренце шроту попало.. в нутро, але не прошибло пухиря; риба дуріла з болю, але не швидко мусила подохнути (Іван Франко, III, 1950, 12); Він мовчки розшморгнув жовту, з свинячого пухиря калитку (Михайло Стельмах, I, 1962, 321); Він саме лікувався від каменів у жовчному пухирі на невеличкому курорті (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 594); * У порівняннях. Його вражений гонор роздувався, наче пухир глибоководної риби, яку витягли на поверхню (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 110). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 407.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання