Дій
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:18, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. Дій! меж. Выражаетъ удивленіе и досаду. Дій його батькові! Хата. Дій його чести! Дій його кату! Котл. Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люде, а є між нами злодій! Дій його чести! на кого б то подумати? Кв. II. 281.
ІІ. Дій, дою, м. Доеніе, удой. Чи буде ж у нас корова добра, як запрягять її? От німець держе корову для дою тіки, то й добра буде. Канев. у.
