Дернути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:38, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дернути, -ну, -неш, гл. одн. в. отъ дерти. 1) Рвануть. 2) Взять лишнее. Мусили вдаватись до сусідських попів. А чужий панотець, як чужий пан, як дерне, то аж пальці знати. Св. Л. 126. 3) Сильно побѣжать. Насилу живий вирвався! Як дерне!... Рудч. Ск. І. 3.
