Дідизний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:52, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дідизний, -а, -е. 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. К. Досв. 126. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201).
