Ревнява
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:42, 23 листопада 2017; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Ревнява, -ви, ж. 1) Ревъ. 2) Шумъ. крикъ. Бач. яку підняли собаки ревняву. Кролев. у.
Зміст
Сучасні словники
РЕ́ВНЯВА, и, ж., розм., рідко. Дуже сильний, оглушливий рев.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 473.
Ілюстрації
|
|
|
|
