Кралечка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:27, 21 жовтня 2018; Tlsvynarenko.if18 (обговорення • внесок)
Кралечка, -ки, ж. Ум. отъ краля.
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КРА́ЛЕЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до краля 1. [Дзвон:] А тебе таки справді, кралечко, ґедзь.. напав (Михайло Старицький, Драм. тв., 1941, 55); [Карпо:] Дивіться, ото ж вона і є, кралечка моя (Вадим Собко, П'єси, 1958, 18).
Іменник, істота, жіночий рід, 1-е відмінювання (відмінювання 3 * a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -крал-; суфікс: -ечк; закінчення: -а [Тихонов, 1996].
