Згуляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:18, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Згуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Прогулять безъ работы. Увесь день робить і часиночки не згуляє. Ох рад би я, моя мати, середу згуляти. АД. І. 260. 2) Погулять. Ой ледащо невісточка, не хоче робить: тілько спати та гуляти. Мет. 322. Скажи ти, зозуле, скажи ти, сивенька, хто в світі найлучче згуляє? Чуб. V. 487. 3) Поиграть, сыграть. А згуляєм, брате, в переваги? Згуляєм! Ном. № 14095.
