Здрімати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:26, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Здріма́ти, -ма́ю, -єш и здріматися, -маюся, -єшся, гл. Задремать. Хто програв, той чорта (не тепер на споминки) здрімає. Г. Арт. (О. 1861. III. 83). Нігди бим ся не здрімала, хоць би й день біленький, коби сидів коло мене хлопець молоденький. Чуб. V. 125. А здрімавшись, заснув кріпко. Млак. 77.
