Знахарювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:58, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Знахарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. Макс. (1834). 91. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала. Мог. 111.
