Дядинка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:59, 8 листопада 2021; Vvazarova.fpmv21 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Дядинка, дядиночка, -ки, ж. Ум. отъ дядина. Пестл. до дядина. — Не лайтеся на нас, дядинко рідна, — звертався з пробаченням до Мелашки завжди чемний до неї Богдан (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 114).