Халупчина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Халупчи́на, -ни, ж. = Халупина. Шейк. Ум. Халупчи́нка.

Сучасні словники

ХАЛУПЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що халупа. Халупа — невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Вона підмазувала чорні, задимлені стіни халупчини, що нагадували дику печеру, мела долівку, стирала пил (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 372); У вибалку, обіч дороги, до земляної стінки, як гриб до пенька, приліпилася древня халупчина (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 56).

Ілюстрації

Халупчина.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання