Халупчина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Халупчи́на, -ни, ж. = Халупина. Шейк. Ум. Халупчи́нка.

Сучасні словники

ХАЛУПЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що халупа. Халупа — невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Вона підмазувала чорні, задимлені стіни халупчини, що нагадували дику печеру, мела долівку, стирала пил (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 372); У вибалку, обіч дороги, до земляної стінки, як гриб до пенька, приліпилася древня халупчина (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 56).

Значення в інших словниках 1.халупа — халу́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови; 2.халупа — Халу́па, -пи; -лу́пи, -лу́п Правописний словник Голоскевича (1929 р.); 3.халупа — ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. Словник синонімів української мови; 4.халупа — ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах); 5.халупа — див. дім; прибудова; халабуда Словник синонімів Вусика; 6.халупа — Хатина, хижа, халабуда; халуп чина, халупка. Словник синонімів Караванського; 7.халупа — ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (І. Словник української мови у 20 томах; 8.халупа — (невелика убога хатка) халупчина, (запущена) халабуда, хижа, діал.: буда, цюпа, бурдей. Словник синонімів Полюги; 9.халупа — И, ж. Квартира, житло. У тебе немає знайомих, які здають квартири? Мені терміново треба знайти якусь халупу. Словник сучасного українського сленгу.

Ілюстрації

Халупчина.jpeg Халупка.jpeg Хатина.jpeg Халупа.jpeg

Медіа

https://youtu.be/GeivguWs9TQ

Див. також

1.халу́па (зменшене — халу́пка) = халу́пина = халу́пчина — невелике (звичайно убоге) житлове приміщення; злиденна, благенька хата. Вільно губці в своїй халупці (М Номис). 2.халупа Словоформи слова Називний - халупа халупи; Родовий - халупи халуп; Давальний - халупі халупам; Знахідний - халупу халупи; Орудний - халупою халупами; Місцевий - на/у халупі на/у халупах; Кличний - халупо халупи. 3. халупа Кількість літер у слові 6; Кількість голосних 3; Кількість приголосних 3. 4. Приклади з літератури: "А що пантують лише вночі, то треба, щоб халупа була десь дуже близько" Багряний Іван Павлович - Тигролови; "Хата маленька, не хата — халупа" Дімаров Анатолій Андрійович - Попіл Клааса; "Їхня халупа, певно, дісталася його предкам ще від стародавніх греків" Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол.

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/khalupa

Зовнішні посилання

https://slova.com.ua/word/%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B0 https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B0