Хлись
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:09, 19 квітня 2024; A.tiutiunnyk (обговорення • внесок)
Хлись, меж. отъ гл. хлистати. Пуншу хлись! Котл. Ен. IV. 28.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХЛИСЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ХЛИ́СНУТИ. Коли влюбився чи програвся, То пуншту [пуншу] хлись — судьба поправся! (Іван Котляревський, I, 1952, 213).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник української мови. Онлайн версія академічного тлумачного «Словника української мови» в 11 томах (1970–1980).
