Плениця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:22, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Плени́ця, -ці, ж. 1) Надвое распиленный стволъ строевого дерева. Вх. Зн. 50. Желех. 2) = Планиця. 3) Заключеніе? Знайшов тя у темниці, сказав єси: « Устань, Петре, й ступай з плениці». Чуб. І. 166.
