Блищатися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:20, 16 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Блищатися, -щуся, -щишся, гл. Свѣтить, блестѣть. Чуб. V. 39. Того рубля (срібного) положив на верха, щоби блищався. Чуб. II. 558. Ой у полі криниченька, в ні вода блищиться. Рудч. Чп. 88. Топірці блищаться на сонці. Федьк.
