Становитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:00, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Становитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. Чуб. V. 202. 2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться. 3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Один Бог, одні люде, да не однаково становиться. ЗОЮР. І. 14.
