Тютюкати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:24, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тютюкати, -каю, -єш, гл. Кричать тютю. Тютюкать добре навчився.... Як гукону було: ей, тютютютю! то аж листя з дуба посиплеться. О. 1862. II. 27.