Удовольнятися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:46, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Удовольня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. удовольни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Удовлетворяться, удовлетвориться. Юнона ще не вдовольнилась. Котл. Ен. ІІІ. 15. Вже вдовольнилась. Ном. № 12033.