Укмічати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:55, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Укмічати, -чаю, -єш, сов. в. укмітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить, подмѣчать, подмѣтить. Зразу укмітити, що не такий народ. О. 1862. VIII. 31. Мале, та й те вкмітило, що в просі кузька є. Звенигор. у. Зразу вкмітить дитина. НВолын. у.
