Уставляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:30, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Уставляти, -ляю, -єш, сов. в. уставити, -влю, -виш, гл. 1) Вставлять, вставить. Що ж будеш робить! свого розуму не вставиш. Ном. № 6294. У те́бе однії клепки в голові́ нема. Тобі треба клепку вставити. Ты глупъ. Тебя нужно вразумить. Ном. № 6254. 2) Ставить, поставить во что. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37.
